Про мене

Для перегляду презентації натисніть на малюнку

Для перегляду презентації натисніть на малюнку

Мої учні – це мої діти. Період дитинства дуже важливий у формуванні особистості. Світ дитячих почуттів ще дуже крихкий. Тому моє першочергове завдання – достукатись до найпотаємніших куточків дитячої душі, допомогти повірити в себе, бо я – не просто вчитель, а вчитель правознавства. Я повинна вселити в дітей віру в торжество добра, справедливості. Я повинна їх навчити орієнтуватися в соціумі, уміти відстоювати свою думку, переконання, знати свої права, свободи та обов’язки. Бо без цих знань дитина не зможе вижити в жорстокому світі дорослого життя. Тому моє головне завдання – дати дитині інтелектуальну та правову базу для захисту своєї особистості, навчити тверезо оцінювати різні життєві ситуації, знаходити правильний вихід з них і, при цьому, залишатися законослухняним громадянином. Саме з точки зору закону дитина повинна здійснювати кожен свій вчинок, уміти його само оцінювати та вміти відповідати за свої неправомірні дії. І тільки фахівець може допомогти їй в цьому.

В моєму розумінні вчитель – це людина, яка постійно перебуває в пошуку, виявляє проблеми, ставить цілі, досягає бажаного результату.

Тому найоптимальнішим вирішенням непростих правових ситуацій є метод рольових ігор та метод ведення дискусій на уроках правознавства.

Уроки – рольові ігри вимагають від дітей прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко опрацьований сценарій, головну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за кожною конкретною дитиною. Такі уроки розвивають пізнавальний інтерес до матеріалів уроку, активізують розумову діяльність, спостережливість, вчать робити висновки, зіставляючи факти з теоретичним матеріалом. Діти вчаться застосовувати набутий на уроках досвід для захисту своїх інтересів, прав та відповідати за їх порушення.

На уроках-дискусіях з’являється проблемна ситуація, що викликає бажання її вирішити. Будь-яка дискусія включає в себе три компоненти.

Пізнавальний. Він включає в себе знання про предмет, який викликає суперечку та створює проблемну ситуацію.

Операційно-комунікативний. На цьому етапі діти вчаться вести конструктивну суперечку, відстоювати свою точку зору, оперуючи фактичним матеріалом, володіють засобами здійснення логічних операцій.

Емоційно-оцінюючий. Він включає в себе емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви, оцінки.

Дискусія повинна бути частиною навчального процесу. І проблеми, що я виношу на обговорення, відповідають вікові моїх учнів, накопиченому ним досвіду. Обов’язково при підготовці до таких уроків готую яскраві уривки з книг або цитати відомих людей, які викликають зміст суперечки, або позицію протиріччя, що виникає. Обов’язково вимагаю повного оволодіння темою, що виноситься на обговорення, бо діти повинні оперувати знаннями з теми, набутими вміннями та навичками. Націлюю учнів на те, що дискусія – це протиріччя, але в розгляді кожної конкретної суперечки народжується єдине правильне рішення.

Я – УЧИТЕЛЬ. Батьки довіряють мені найдорожче, що в них є – своїх дітей. І від мене залежить, яким учнем, яким громадянином, якою людиною виросте їхній син чи донька. Для цього треба зовсім мало – любити свою професію, а понад усе, любити та поважати кожного учня.